В режимі 24/7 приймаються виклики щодо:

​

• мародерства;

• підозрілих осіб;

• порушень громадського порядку;

• порушень комендантської години;

• виконання завдань щодо розмінування (знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів).
   

    (068) 379-92-27 

    Лінія працює для Ірпеня, Михайлівки-Рубежівки, Забуччя, Козинців та Діброви. Доступні месенджери Viber, Telegram та WhatsApp.

112 - Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги.

101 - Пожежна допомога.

102 - Поліція.

103 - Швидка медична допомога.

104 - Аварійна служба газової мережі.

(063) 418-96-05 - Комісія по обстеженню будівель в Ірпінській громаді.

15-45 - Урядова «гаряча лінія».

16-48 - Якщо розшукуєте родичів, які потрапили в полон, зникли під час війни - звертайтеся на гарячу лінію Національного інформаційного бюро (або +380442878165 для дзвінків з-за кордону).

0 800 21 21 51 - Номер гарячої лінії Нацполіції з пошуку зниклих чи загиблих.

0 800 50 04 42 - Гарячі лінії Міністерства оборони та ЗС України.

15-39 - Урядова «гаряча лінія» консультування для осіб з інвалідністю.

0 800 33 18 34 - Консультації щодо виплат для ВПО та допомоги безробітним.

0800 60 20 19 - Гаряча лінія МОЗ.

0 800 202 600 або +380 44 237 00 02 - «Гаряча лінія» для тих, хто бажає надати гуманітарну допомогу або підтримати українських військових.

+38044 355 14 78 або 0 800 750 107 - «Гаряча лінія» Мінреінтеграції з кризових питань працює цілодобово.

+38096-755-02-40 - Телефонна лінія офісу Генерального прокурора щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту

Боротьба із російськими загарбниками триває. Те, як швидко настане наша перемога, залежить, зокрема, і від того, як ми будемо підтримувати Збройні Сили, медиків та один одного.

​

Для оперативної навігації нижче подаємо посилання, що можуть бути корисними:

​

Повідомити про пошкодження або знищення своєї нерухомості внаслідок військової агресії рф https://bit.ly/3OyXA8d

Гарячі лінії для допомоги збройним силам, медикам та населенню України https://bit.ly/3IYjUWC

Безкоштовна медична консультації через контакт-центр МОЗ https://bit.ly/3CnQIpg

Інструкції, що можуть врятувати життя https://bit.ly/3M84XTR

Базові правила домедичної допомоги https://bit.ly/3Isp3G6

Домедична допомога при підозрі на інсульт https://bit.ly/3soz29j

Домедична допомога у разі судом https://bit.ly/3w9hnUa

Домедична допомога у разі, якщо людина втратила свідомість https://bit.ly/3N5fmiN

Як проводити первинну обробку ран https://bit.ly/3qx76zi

Що робити у разі хімічної атаки або аварії на хімпідприємстві https://bit.ly/3K5SDSd

Як уникнути переохолодження в умовах війни https://bit.ly/3KBVEtI

Вибухонебезпечні предмети: ризик, який може коштувати життя https://bit.ly/3tDmM5R

Смог. Як убезпечитися від негативних наслідків https://bit.ly/3iypSl9

Як говорити із дітьми про війну https://bit.ly/35e2sP9

Як впоратися зі стресом під час війни https://bit.ly/3tDNQC7

Як дізнатися, в яких аптеках є інсулін https://bit.ly/3MszxYt

Як онкопацієнти можуть отримати допомогу під час війни https://bit.ly/3vPQ6Yc

Де знайти препарати для тиреоїдної терапії https://bit.ly/3KMhWck

Рутинні щеплення в умовах війни https://bit.ly/37Q23mQ

Як отримати антиретровірусну терапію за місцем фактичного перебування під час війни https://bit.ly/35b2eYZ

Пологи в умовах воєнного стану: що важливо знати https://bit.ly/3uvJJXI

Як зберегти лактацію в стресових ситуаціях https://bit.ly/3IEikIp

​

 Довідка поповнюється

Навчаємось мінної безпеки! ЮНІСЕФ спільно з ДСНС України, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Національною поліцією України підготували серію освітніх відео з песиком Патроном про ризики тих вибухонебезпечних предметів на територіях України, де велись або ведуться бойові дії.

​

• Вибухові елементи касетних снарядів

• Протитанкова граната до РПГ

• Боєприпаси до гранатометів

• Фугасна протипіхотна міна

• Всеукраїнський онлайн-урок з мінної безпеки для учнів 1-4 класів

• Всеукраїнський онлайн-урок з мінної безпеки для учнів 5–11 класів (1, 2)

• Правила поведінки з вибухонебезпечними предметами

• Мінометні міни

• Як безпечно повернутися додому

 

Обов‘язково перегляньте всі відео з даного плейлисту самостійно та покажіть дітям.

  У разі евакуації або переходу до безпечнішого району вам знадобляться найнеобхідніші речі. Складіть їх у місткий, зручний рюкзак і тримайте його напоготові. Під час надзвичайної ситуації це скоротить час на збори.

   Прочитайте дану статтю, щоби знати що найголовніше заздалегідь має бути готове.

Дотримуйтесь інформаційної гігієни, не варто довіряти неперевіреним каналам інформації. Насамперед орієнтуйтеся на повідомлення державних установ. Нижче знайдете перелік офіційний джерел.

​

• Офіс Президента України 

• Генеральний штаб Збройних сил України 

• Кабінет Міністрів України

• Міністерство оборони України 

• Міністерство внутрішніх справ

• Національна поліція України

• Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС) 

• Державна прикордонна служба України 

• Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

• Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України 

• Сухопутні війська ЗС України 

• Військово-морські сили ЗСУ  

• Територіальна оборона ЗСУ

• Міністерство цифрової трансформації України

До вашої уваги брошура «У разі надзвичайної ситуації або війни», підготовлена Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

 

Вона корисна як для того, щоби швидко зосередитись на головному й не розгубитись у момент небезпеки.

 

Інфографіка містить практичні поради для людей та рекомендації з інформаційної безпеки, які опинилися у зоні бойових дій:

​​

• поради до підготовки вдома;

• що робити в надзвичайній ситуації або в зоні бойових дій;

• як не стати жертвою дезінформації; що робити після отримання сигналу “УВАГА ВСІМ”;

• як підготувати “тривожну валізу”.

​

Крім того, посібник вперше містить поради з інформаційної безпеки, щоб вберегтися від потоків небезпечної дезінформації, особливо в кризові моменти.

​

Завантажити в форматі PDF

Базові рекомендації:

 

• Не повідомляйте про свої майбутні дії та плани малознайомим людям, а також знайомим з ненадійною репутацією.

• Завжди носіть із собою документ, що посвідчує особу. Гроші та документи тримайте в різних місцях – так у вас буде більше шансів їх вберегти.

• Тримайте біля себе записи про групу крові (свою та близьких родичів) та інформацію про можливі проблеми зі здоров'ям (наприклад, алергію на медичні препарати, хронічні захворювання).

• Дізнайтеся, де розміщені сховища та укриття, близькі до вашого будинку, роботи та місць, які ви часто відвідуєте.

• Намагайтеся якнайменше перебувати поза житлом та роботою, зменште кількість поїздок без поважної причини, уникайте місць скупчення людей.

• Виходячи з приміщень, дотримуйтесь правила правої руки і пропускайте вперед тих, хто цього потребує – це допоможе уникнути тисняви.

• Не заводьте суперечки з незнайомими людьми – це допоможе уникнути можливих провокацій.

• У разі надходження інформації офіційними каналами державних органів влади про можливу небезпеку передайте її іншим людям: родичам, сусідам, колегам.

Деякі питання слід продумати заздалегідь, щоб краще обладнати своє житло на випадок надзвичайної ситуації і захистити себе та близьких:

​

• по змозі дізнайтеся, де містяться найближчі укриття та перевірте стан підвального приміщення;

• перевірте наявність аварійного виходу;

• зробіть запаси питної та технічної води, продуктів тривалого зберігання;

• перевірте наявність в аптечці засобів надання першої медичної допомоги та продумайте, які ліки можуть знадобитися протягом тривалого часу;

• підготуйте засоби пожежогасіння;

• подбайте про альтернативні засоби освітлення приміщення на випадок припинення енергопостачання (ліхтарики, свічки);

• підготуйте засоби для приготування їжі за відсутності газу та електропостачання;

• зберіть найнеобхідніші речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до сховища;

• подбайте про справний стан приватного транспорту та запас пального для вчасної евакуації з небезпечного району;

• у холодну пору подумайте про альтернативний обігрів будинку на випадок вимкнення централізованого опалення.

​

Зберігайте спокій, бережіть себе та своїх близьких!

Не слід робити наступне:
 

• наближатися до вікон, якщо почуєте постріли;

• спостерігати за перебігом бойових дій, стояти чи перебігати під обстрілом;

• сперечатися з озброєними людьми, фотографувати та робити записи у їхній присутності;

• демонструвати зброю чи предмети, схожі неї;

• підбирати покинуту зброю та боєприпаси;

• торкатися вибухонебезпечних та підозрілих предметів, намагатися розібрати їх або перенести в інше місце ― негайно повідомте про них територіальним органам ДСНС та Національній поліції  за номером 101 та 102;

• носити армійську форму або камуфльований одяг – краще надіньте одяг темного кольору, що не привертає уваги, і уникайте будь-яких символів, адже вони можуть викликати неадекватну реакцію.

Рекомендації:

 

• Під час стрільби краще сховатися у захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті або навіть у самій ванній). Коли це неможливо, слід лягти, прикрившись предметами, здатними захистити вас від осколків та куль.

• Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще лягти на землю та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення у землі чи канава. Укриттям може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ґанку.

• Не намагайтеся сховатися за автомобілями чи кіосками – вони часто стають мішенями.

• Де б ви не були, слід убезпечити тіло: ляжте в позі ембріона, розверніться ногами у бік стрільби, прикривши голову руками і відкривши рота, щоб близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекайте, доки стрілянина вщухне, а пострілів не буде хоча б протягом 5 хвилин. Якщо ваше житло розміщується в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити шибки (наприклад, клейкою плівкою) – це допоможе уникнути розльоту скалок скла. Бажано закрити вікна, наприклад мішками з піском чи масивними меблями.