Шануймо світлу пам’ять ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС

Сьогодні Україна відзначає сумний ювілей – 35-ті роковини чи не найбільшої і найжахливішої катастрофи 20 століття – аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Для багатьох людей нашої держави дата 26 квітня незвичайний день у календарі. Це день втрат, смутку, сліз та горя… Вночі 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу. Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн.

Чорнобильська катастрофа підступним ударом вразила нашу Київщину і надовго залишила у спадок страшні хвороби і зону відчуження. Серед ліквідаторів, які першими гасили палаючий реактор, був і ірпінчанин Володимир Правик. Володимир був начальником караулу 2-ї воєнізованої пожежної частини по охороні Чорнобильської АЕС, і саме його загін пожежників першим прибув на місце вибуху та кинувся боротися з вбивчим радіаційним вогнем. Під час гасіння пожежі В. Правик отримав високу дозу опромінення, і помер через два тижні після аварії, 11 травня. Йому було лише 23 роки.

Сьогодні в Ірпені, біля пам’ятника лейтенанту Володимиру Правику, ірпінчани вшанували пам'ять всіх ліквідаторів аварії на ЧАЕС, адже саме їх героїчна робота відвернула набагато більшу катастрофу. Вічна пам’ять жертвам тієї весни! Низький уклін та велика шана ліквідаторам Чорнобильської аварії!